Гормональний фон – один з основних факторів, що впливають на масу тіла жінки. Особливо помітним стає його вплив після 35-40 років, проте зайва вага, пов’язана з гормональними збоями, може з’являтися і в більш ранньому віці. Рівень яких гормонів варто обов’язково перевірити, якщо вага стоїть на місці, “не піддаючись” ані дієтам, ані фізичним навантаженням? Про це – у нашій сьогоднішній статті.
Нещодавно Український Медичний Портал порушив тему зв’язку рівня гормону щитовидної залози – вільного тироксину (FT4) і набору зайвих кілограмів. Дійсно, говорячи про вільний тироксин та його норму, зазвичай говорять і про надмірну вагу, яка може набиратися на тлі зниження рівня FT4.
Недостатність функції щитовидної залози, гіпотиреоз, характеризується зниженням кількості її головних гормонів – Т3 (трийодтироніну) та Т4 (тироксину). Вільний тироксин відрізняється від “звичайного” тим, що не пов’язується з білками крові. Тому інформативнішим дослідженням завжди буде аналіз саме на вільний тироксин, ніж на “просто тироксин”, рівень якого може змінюватися не через хворобу, а, наприклад, під час вагітності, прийому деяких ліків тощо.
Крім того, при неконтрольованому наборі маси тіла ендокринолог призначить аналіз і на тиреотропний гормон (ТТГ) – на його показник завжди орієнтуються у діагностиці захворювань щитовидки.
Звичайно, існують і ситуації, коли вага стоїть на місці або навіть цифри на вагах невблаганно повзуть вгору, а щитовидна залоза при цьому здорова. Які ще гормони можуть впливати на масу тіла? Розкажемо про них докладніше.
Інсулін
Це гормон підшлункової залози, відповідальний за обмін вуглеводів – транспортування глюкози до клітин. При цьому клітини “обробляють” лише обмежену кількість глюкози, одержуючи з неї енергію. Надлишок непереробленої глюкози відкладається у жир.
При зловживанні солодощами та переїданні у цілому розвивається резистентність (стійкість) клітин до інсуліну – вони перестають реагувати на гормон та переробляти глюкозу. Так розвивається зайва повнота, ожиріння, а потім, якщо не вжити заходів – цукровий діабет 2 типу.
Кортизол і адреналін
Кортизол – “гормон стресу”. Він виділяється за нервового подразнення, потрясіння – як короткочасного, так і тривалого. Разом із кортизолом виділяється й адреналін. Під впливом цих гормонів не розщеплюється жирова тканина – особливо на талії та всьому животі.
Річ у тім, що через вихід адреналіну організм відчуває голод і дає мозку сигнал “пора поїсти” (особливо щось солодке) – навіть якщо насправді їжа наразі не потрібна, тим більш така калорійна. Тому так часто люди, які зазнають хронічного стресу, набирають зайві кілограми – вони просто постійно переїдають.
Тестостерон
Це “чоловічий” гормон-анаболік, який у низьких кількостях міститься і в жіночому організмі. Під час менопаузи, а інколи й набагато раніше, його рівень знижується. Оскільки цей гормон відповідає за зростання м’язової маси, використовуючи жирову тканину як “пальне” – зниження його кількості призводить до того, що жир накопичується, а м’язова тканина не росте.
Лептин і грелін
Лептин – “гормон ситості”. На тлі зниження його рівня у мозок перестає надходити сигнал “досить їсти, запасів достатньо”. А при ожирінні організм перестає реагувати на сигнали лептину, через що апетит не вгамовується навіть великими порціями їжі.
Грелін – “гормон голоду”. Його рівень підвищується, коли рівень поживних речовин у крові падає. Грелін подає сигнал “час поїсти”, провокуючи голод. Рівень цього гормону підвищується знову ж таки на тлі ожиріння, змушуючи переїдати ще сильніше.
Естрогени
“Жіночі” гормони естрогени, особливо “найголовніший” з них – естрадіол, теж опосередковано впливають на масу жіночого тіла. Так, естрадіол відповідає за сприйнятливість клітин до інсуліну, позитивний настрій (у тандемі з серотоніном), пам’ять та ясність мислення, артеріальний тиск, щільність кісток, сон, лібідо, метаболізм.
Тому зниження рівня естрадіолу, особливо у період менопаузи, призводить не лише до депресій та остеопорозу, а й до розладів травлення. На тлі уповільненого метаболізму усе це сприяє набору зайвих кілограмів.
Прогестерон
“Гормон вагітності”. У нормі його рівень збільшується у другій половині менструального циклу, а також під час вагітності – це супроводжується підвищенням апетиту, затримкою рідини, збільшенням грудних залоз. Крім того, прогестерон уповільнює пересування їжі у шлунково-кишковому тракті, через що вона краще засвоюється. Ще одна його функція – седативна, він надає заспокійливого ефекту.
Ну й звичайно, підвищений рівень тестостерону без вагітності призводить до зайвого накопичення запасів. У нормі ці запаси витрачалися б плодом, але коли плоду немає, а прогестерон високий – у жінки зростає маса тіла.
Дієта – ніщо, гормони – все
У процесі пошуку причини, через яку вага стоїть на місці, лікар може призначити аналізи і на інші гормони:
- глюкагон;
- адіпонектин;
- пролактин;
- ДГЕА;
- соматотропний гормон (СТГ, гормон зростання);
- гормоноподібний вітамін D та ін.
Самостійно помітити проблеми гормонального фону жінка може за такими ознаками, як:
- проблеми з вагою – це може бути не лише його набір, а й втрата (характерно для гіпертиреозу тощо);
- будь-які порушення менструального циклу (його регулярності, кількості виділень, дискомфорту);
- підвищена втомлюваність, дратівливість, головний біль, сильна пітливість, озноб чи жар;
- випадання волосся або, навпаки, його надмірне зростання на “незвичних” для жінки ділянках тіла;
- зниження лібідо, дискомфорт під час статевого акту.
Важливо! Не намагайтеся покращити ситуацію за допомогою шкідливих “жорстких” дієт – на тлі гормонального збою результат буде протилежним. Краще звернутися до ендокринолога – він перевірить ваші гормони і підбере ефективне лікування, завдяки якому маса тіла повернеться до норми без якихось тяжких надзусиль.