Факти про щеплення, які потрібно знати всім відповідальним батькам

Тема щеплень часто провокує неабиякі суперечки, особливо якщо це стосується дітей. З одного боку, вакцинація – найефективніший і найбезпечніший спосіб захисту від інфекційних хвороб. З іншого – батьків турбують побічні ефекти і безліч упереджень, що виникли через страх і недовіру до традиційної медицини.

Ми вичитали на форумах найпоширеніші питання і побоювання батьків і підготували відповіді на них, опираючись на думки лікарів і наукові дослідження.

У кожній країні свій календар щеплень. Наприклад, в США 16 обов’язкових вакцин, у Великобританії – 12. У Німеччині вакцинація – це особиста відповідальність кожного з батьків. В Італії за відмову від щеплень можна отримати штраф у € 7 500, а в Китаї – навіть сісти у тюрму.

Календар щеплень для дітей, актуальний в Україні на 2019 рік

• Вірусний гепатит В – одне з найпоширеніших інфекційних захворювань у світі (незважаючи на те що передається через кров або статевим шляхом), тому практично у всіх країнах дітей прищеплюють з перших місяців життя.

• Щеплення від туберкульозу виключені з календарів США, Англії та Німеччини, адже в цих країнах низький шанс підхопити хворобу. В Україні, на жаль, справи йдуть гірше, тому дитину потрібно обов’язково захистити.

• Від щеплення АКДС (комбінована вакцина проти дифтерії, правця та кашлюку) ускладнення бувають найчастіше, тому багато батьків її побоюються, особливо якщо імунітет дитини ослаблений. Проте існують більш досконалі аналоги, які впливають більш м’яко.

• Кір вважалася майже переможеною хворобою, яка могла піти в історію, як колись це сталося з віспою, що забирала мільйони життів. Але на сьогоднішній день проблема знову стала актуальною через пропаганду проти щеплень. Справа в тому, що сприйнятливість до кору становить майже 100%, хвороба швидко поширюється і може привести до летального результату.

Статистика захворюваності на кір в США по роках

• До українського переліку не входять щеплення від гепатиту А, вітряної віспи, вірусу папіломи людини, менінгококової і ротавірусної інфекції, які вважаються обов’язковими в багатьох країнах. Але щеплення можна зробити за бажанням за власний рахунок.

• Ряд вакцин потрібно застосовувати за епідемічними показаннями, наприклад від кліщового енцефаліту, грипу та ін. Тут потрібно все зважити і порадитися з лікарем, врахувати всі індивідуальні особливості та захворювання.

• Якщо ви часто подорожуєте або просто виїжджаєте до іншої країни з дитиною, необхідно зробити додаткові щеплення від тих хвороб, які з великою ймовірністю зустрічаються на території країни.

• Вчені довели, що багатокомпонентні вакцини в цілому дають менше навантаження на імунну систему, ніж однокомпонентні. Будь-яка вакцинація, як і будь-яке інфекційне захворювання, призводить до активації імунної системи. Чим частіше вона мобілізується, тим вище ризик несприятливих реакцій.

• Незважаючи на збільшення числа обов’язкових щеплень, в сучасних вакцинах міститься менше білків і полісахаридів збудників, ніж, скажімо, 40 років тому. Тому вони легше переносяться і викликають менше ускладнень.

• Багато батьків не роблять щеплення немовлятам і чекають, поки малюк виросте і його організм зміцніє. Деякі починають вакцинацію в 1 рік, хтось – в 2 роки, а хтось терпить до школи. Але така тактика є помилковою. З віком підвищується ризик виникнення непередбачуваних реакцій на введення вакцини. Це підтверджена численними дослідженнями і статистикою закономірність.

• Будь-яка вакцина може викликати природні реакції: біль, набряк або свербіж в місці ін’єкції, невелике підвищення температури тіла. Деякі щеплення можуть викликати втрату апетиту і головний біль. Це нормальна реакція організму, яка з часом проходить.

• Батькам важливо пам’ятати, що переваги щеплень набагато важливіші  від тимчасового і слабко нездужання. Ускладнення зустрічаються набагато рідше природних реакцій. Вони ретельно відстежуються і досліджуються. Наприклад, кропив’янка і м’язові болі – сильне ускладнення після щеплення від гепатиту В, але зустрічається воно 1 раз на 600 тис. процедур вакцинації.

  

• Існує думка, що дитина на грудному вигодовуванні надійно захищена від найнебезпечніших недуг імуноглобулінами, які містяться у маминому молоці. Більш того, в грудному молоці присутні антитіла до тих інфекцій, якими перехворіла мама. Це так, але подібний захист ефективний лише в перші місяці життя. Згодом мамині імуноглобуліни переробляються і виводяться з організму. На зміну їм повинні прийти антитіла, які виробляє організм дитини. Вакцинація як раз і дає можливість в сильно ослабленій формі перенести недугу і сформувати власний захист від нього.

• До складу багатьох вакцин у якості консерванту входить мертиолят – етил ртуті. Принципово важливо розділяти етил ртуті і метил ртуті. Метил ртуті акумулюється в організмі і залишається в крові досить довгий час – до 1,5 місяців. А ось етил ртуті (мертиолят), який використовується як консервант, повністю виводиться з організму менше ніж за тиждень. До слова, метил ртуті є в тунці.

• Вакцинація не дає 100% захисту від інфекцій. Так, деякі щеплення (наприклад проти поліомієліту, кору) захищають майже на 100%, але інші (проти туберкульозу, кашлюку) вводяться для того, щоб перебіг захворювання був легким і без ускладнень.

• Сучасні вакцини діляться на 2 великі групи: живі і неживі. Від живих вакцин імунітет виробляється майже у 100% випадків, тобто їх ефективність максимальна. Але для цього організму доводиться перехворіти інфекцією в легкій формі. Неживі вакцини містять шматочки ДНК, а також інші фрагменти вірусів та бактерій, проти яких потрібно натренувати імунітет. Після такого щеплення захворювання не розвивається навіть в легкій формі. Це, наприклад, вакцини від гепатиту В, грипу, правця, дифтерії.

• Неживі вакцини бувають з більшим чи меншим ступенем очищення. Чим вищий ступінь очищення, тим менше фрагментів збудника інфекції містить вакцина. З одного боку, завдяки цьому щеплення легше переноситься. З іншого боку, так виробляється менш повноцінний імунітет: він часто дозволяє інфекції проникнути в організм, але захворювання переноситься в полегшеній формі, а ризик ускладнень набагато нижчий. Для дітей-алергіків зазвичай застосовуються більш легкі, очищені неживі вакцини.

• Експерти радять за 5 днів до і протягом 5 днів після щеплення не вводити у раціон нові продукти, щоб не спровокувати алергічну реакцію. Також можна дати дитині антигістамінний або жарознижуючий засіб для полегшення реакції на щеплення, проконсультувавшись з лікарем.

• Згідно з науковими дослідженнями, інтервал між введенням вакцин повинен становити не менше 1 (іноді 3) місяців. Це враховано в календарях багатьох країн.

• Після першого введення вакцини захисні реакції розвиваються повільно, пам’ять про них зберігається кілька місяців. При повторному введенні захисні реакції розвиваються швидко, а пам’ять зберігається протягом декількох років. Тому для створення міцного захисту потрібно декілька введень вакцини, а для підтримки стійкого імунітету проводять ревакцинацію. Щеплення проти правця – чемпіон, захищає більше 20 років. Імунітет до гепатиту В зберігається приблизно 10 років. Тому дорослим теж слід стежити за календарем щеплень.

• Багато лікарів вважають, що перед тим, як робити щеплення, кожній дитині необхідно робити обстеження її імунного статусу. Це дозволило б звести до мінімуму ускладнення, але масове обстеження не можуть собі дозволити навіть економічно розвинені країни. Тому при бажанні кожен може звернутися до імунолога за цією послугою і консультацією.

• Громадян закликають робити щеплення не тільки заради власного здоров’я, а й заради здоров’я суспільства. Відоме поняття колективного імунітету – здатності спільноти протистояти інфекційним хворобам. Наприклад, дорослі починають хворіти дитячими інфекціями (такими як краснуха) лише тоді, коли щеплено менше 80-90% дітей.

А ви дотримуєтеся календаря щеплень чи у вас є на це свій власний погляд?